Бомбардування Чернігова (3 березня 2022)
 Нерозірвана авіабомба ЗС РФ | |
| Спосіб вбивства: | Бомбардування |
|---|---|
| Місце вбивства: | Чернігів |
| Координати: | 51°30′00″ пн. ш. 31°16′45″ сх. д. / 51.50000° пн. ш. 31.27917° сх. д. / 51.50000; 31.27917 |
| Дата: | 3 березня 2022 |
| Час: | 12:15 (UTC+2) |
| Нападники: |  ЗС РФ |
| Убиті: | 47 людей (оцінка HRW та Amnesty International) |
| Поранені: | 18 людей |
Бомбардування Чернігова — серія авіаударів, скоєних по території міста Чернігова та його околиць, внаслідок яких загинуло щонайменше 47 осіб[1]. За оцінками неурядових організацій, таких як Human Rights Watch або Amnesty International, є воєнним злочином[2][3].
Атака
3 березня 2022 року, приблизно о 12:15, Збройні сили РФ здійснили бомбардування житлових районів Чернігова за допомогою некерованих авіабомб на трикутну площу, утворену вулицями В'ячеслава Чорновола та Круглова[4]. За даними Amnesty International, по житловому району скинули щонайменше 8 авіабомб[2].
Кадри нападу зафіксовані на камеру приладової панелі (Dashcam). На відео показано падіння шести бомб і вибух. Інші інтернет-ЗМІ опублікували кадри тіла загиблих, а також тих, хто вижив на ношах, пожежників, які намагаються загасити пожежу в постраждалому головному житловому комплексі, а також автомобілі та дерева. За словами голови Чернігівської ВЦА В'ячеслава Чауса, внаслідок бомбардування постраждали дві школи[4]. Свідок, який проживає на вулиці Івана Богуна, Аліна, перед вибухом бомб почула гучне дзижчання.
Уродженка України конгресвумен США Вікторія Спартц (від Індіани) повідомила журналістам, що її бабуся проживала в будинку неподалік і всі вікна були знищені[5].
Жертви
Основними жертвами удару стали мирні жителі, які на момент удару стояли у черзі за хлібом[2]. Юлія Матвієнко, також мешканка вулиці Івана Богуна, пережила вибух, отримала травму голови. Її троє дітей не постраждали, але після вибуху змушені були вилазити з-під завалів. За даними рятувальних служб, загинуло 38 чоловіків та 9 жінок, а ще 18 людей постраждали[4].
Розслідування та реакції
За даними Amnesty International, поблизу району удару не було військових об'єктів або військовослужбовців, через що за оцінками організації даний авіаудар є воєнним злочином[2].
Human Rights Watch не виявила поблизу «значної [військової] мети на перехресті або поруч із ним у момент удару… що вказує на потенційно навмисний або безрозсудний невибірковий напад». HRW закликала міжнародний суд по Україні та комісію ООН з прав людини провести розслідування за цим фактом та притягнути за його результатами винних до відповідальності. Розслідування HRW включало телефонні інтерв'ю з трьома свідками та двома іншими мешканцями Чернігова, а також аналіз 22 відео та 12 фотографій. Свідки, опитані HRW, заявили, що їм нічого не відомо про військові об'єкти або операції, що проводяться по сусідству[3].
За непрямими даними, можна припустити, що удари завдавалися за допомогою ФАБ-500[2].
Примітки
- ↑ Reuters (4 березня 2022). Death toll from Russian air strikes on Chernihiv city rises to 47, local authorities say. Reuters. Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 24 березня 2022.
- ↑ а б в г д Ukraine: Russian ‘dumb bomb’ air strike killed civilians in Chernihiv – new investigation and testimony. Amnesty International (англ.). 09-03-2022. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 4 квітня 2022.
- ↑ а б Ukraine: Russian Air-Dropped Bombs Hit Residential Area. Human Rights Watch (англ.). 10 березня 2022. Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 24 березня 2022.
- ↑ а б в Dashcam captures moment airstrike hits Ukraine block of flats killing 47 people. The Independent (англ.). 7 березня 2022. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 24 березня 2022.
- ↑ Brown, Lee (3 березня 2022). Dashcam shows flurry of rockets in Chernihiv, Ukraine, that killed at least 33. New York Post (англ.). Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 9 березня 2022.
